ПЛАН
моноплан; ч.
(лат., рівне місце, площина)
1. Кресленик, що зображує на площині в умовних знаках і в певному масштабі частину земної поверхні (П. топографічний); горизонтальний розріз або вид зверху будь-якої споруди чи предмета.
2. Система взаємопов'язаних, об'єднаних загальною метою завдань, що визначають строки, порядок і послідовність виконання господарських програм, окремих робіт, операцій тощо.
3. Порядок, послідовність викладання будь-якого матеріалу (доповіді, п'єси).
4. Масштаб, положення в просторі або ступінь віддаленості предмета (великий П., передній П. тощо).