ПІСТОН
пістон; ч.
(фр., з іт., поршень, від лат., товчу)
1. Металевий ковпачок з вибуховою речовиною, що запалює пороховий заряд у рушничних, пістолетних патронах.
2. Паперова облатка з малою кількістю вибухової речовини для іграшкових пістолетів і рушниць.
3. Деталь вентиля в духових мідних музичних інструментах.
4. Скорочена назва корнет-а-пістона.