ПІРИТ
пірит; ч.
(гр., обпалений вогнем)
мін.
мінерал жовтого кольору у вигляді зернистих мас із металевим блиском, що являє собою сполучення заліза із сіркою; сірчаний або залізний колчедан.
Сировина для одержання сірчаної кислоти, міді, цинку тощо.