ПІК
ч.
(фр.)
1. Гостроверха гірська вершина. Іноді під П. розуміють гірську вершину взагалі, незалежно від її форми.
2. Найвища точка в розвитку певного явища; короткочасне різке піднесення в чомусь, напр., час посиленого навантаження роботи електростанції, руху транспортних засобів тощо.