ПЕОН
пеон; ч.
(1)
(гр.)
віршова чотирискладова стопа (один довгий і три короткі) античної метрики; пеан.
(2)
(ісп., наймит, поденник)
у деяких країнах Африки і Латинської Америки - сільськогосподарський робітник, який внаслідок кабальної залежності, юридичне відміненої, але фактично існуючої, перетворився на боргового раба.