ПАРАДОКС
парадокс; ч.
(гр., несподіваний, дивний)
1. Формальнологічна суперечність, яка полягає в тому, що в процесі доведення створюються умови для одночасного доказу істинності і хибності певного висловлювання, причому доведення істинності цього висловлювання неодмінно веде до визнання його хибності і навпаки.
2. Несподіване явище, яке не відповідає звичайним науковим уявленням.
3. Думка, що разюче розходиться з усталеними поглядами, начебто суперечить здоровому глуздові, хоч насправді може й не бути хибною.