ОРДЕР
ордер; ч.
(1)
(нім., від лат., ряд, порядок)
1. Письмове розпорядження, наказ; припис; мандат.
2. Наказ керівника касі на видачу або прийняття грошей готівкою (т. зв. касовий О.).
3. військ. Розташування військових кораблів у походному порядку.
(2)
(нім., від лат., ряд, порядок)
архіт. вид архітектурної композиції, що складається з вертикальних несучих частин (колон, пілястрів) і горизонтальних частин (антаблемента) у відповідній архітектурно-стильовій обробці; у класичній формі сформувався у Стародавній Греції.
Розрізняють тосканський ордер, доричний ордер, іонічний ордер, корінфський ордер, композитний ордер