ОПІЙ
опій; ч.
(1)
(лат., з гр., від рослинний сік)
засохлий на повітрі молочний сік з нестиглих головок снотворного маку; опіум. Містить алкалоїди: морфін, папаверин, кодеїн та ін. В медицині О. застосовують як знеболюючий засіб. При зловживанні О. розвивається хвороблива пристрасть до нього - наркоманія.
(2)
(лат.)
ревматичне запалення копит у коней, причиною якого є напування розгарячілих тварин.