Словник іншомовник слів
ОМ
ч.
одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 а при напрузі 1 в на кінцях провідника.
Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома.
ч.
одиниця електричного опору; опір провідника, в якому тече струм в 1 а при напрузі 1 в на кінцях провідника.
Від прізвища німецького фізика Г.-С. Ома.