НОВАЦІЯ
новація; ж.
(лат., оновлення, зміна, від оновлюю)
1. В господарстві припинення попередньо діючого зобов'язання сторін, заміна його іншим, новим зобов'язанням
(напр., видача векселя замість зобов'язання, що було видане раніше).
2. У праві - угода про заміну одного зобов'язання іншим, яка приводить до припинення існуючого між сторонами зобов'язання й виникнення на його основі нового.
3. Нововведення.