НЕОПЛАТОНІЗМ
неоплатонізм; ч.
(нео... і платонізм)
напрям у філософії періоду занепаду Римської імперії (3 - 6 ст.), який намагався поєднати на основі платонізму різні системи античної філософії. За Н. творцем світу є надчуттєве абстрактне "єдине", що може бути сприйняте людиною лише в екстазі.