МУЗА
муза; ж.
(гр.)
1. В давньогрецькій міфології кожна з дев'яти богинь - покровительок поезії, мистецтв і наук (Кліо, Евтерпа, Талія, Мельпомена, Терпсіхора, Ерато, Полігімнія, Уранія та Калліопа - дочки Зевса і Мнемосини, за іншими варіантами - Урана і Геї). Храми на їх честь називали мусейонами (звідси - "музей" та "музика"). Вважалось, що М. володіють талантом передбачення, люблять і надихають співців і поетів.
2. перен. Джерело поетичного натхнення; творчість поета з його індивідуальними особливостями.