МЕДІАТОР
медіатор; ч.
(1)
(лат.)
1. Посередник у дипломатичних відносинах, торговельних угодах.
2. Специфічна хімічна речовина, що бере участь у передачі нервового імпульсу з нервових закінчень на робочі органи і з однієї нервової клітини на іншу.
(2)
(лат.)
муз. тонка рогова або пластмасова пластинка із загостреним кінцем, якою грають на деяких струнних музичних інструментах; те саме, що й плектр.