МАТРИЦЯ
матриця; ж.
(нім., від лат., матка)
1. Робоча частина штампа для обробки металу тиском, що має заглиблення (або отвір), яке відповідає за формою або контуром виготовлюваному виробові.
2. Заглиблена форма для відливання літер, виготовлення набору в набірних машинах, одержання стереотипів.
3. Скляна пластинка з желатиновим шаром, яку застосовують у фототипії.
4. Сукупність чисел, розміщених у прямокутній таблиці у вигляді n стовпців i m рядків. Якщо m = n, то М. називають квадратною порядку n.