МАРКА
марка; ж.
(1)
(нім.)
1. За середньовіччя в Західній Європі сільська громада.
2. У франкській державі у 8 - 9 ст. і в середні віки в Німеччині прикордонний укріплений адміністративний округ на чолі з маркграфом.
(2)
(нім.)
У Німеччині та Фінляндії - грошова одиниця, що дорівнює відповідно 100 пфенінгам і 100 пенні.
(3)
(нім.)
1. Поштовий або гербовий знак різної вартості, свідчення сплати державного збору.
2. Фабричне клеймо, знак фірми; вираз "товар найвищої марки" означає доброякісний, першосортний товар.