ЛЮК
ч.
(гол.)
1. Виріз, отвір, звичайно із заслонкою, для проникнення вниз, усередину чого-небудь; ляда, покришка.
2. Отвір, що заміняє собою вікно; лазія.
3. Отвір для засипання чого-небудь або виймання з середини чогось.
4. гірн. Нижня частина шахти, гірничих виробок з різними пристроями для регулювання подачі руди, вугілля до транспорту.
5. військ. Отвір у борті судна, броні танка тощо для стрільби з артилерійської гармати, кулемета.