ЛОГІКА
логіка; ж.
(гр., проза; наука про умовивід)
1. Наука про закони, форми та прийоми людського мислення, застосування яких у процесі міркування й пізнання забезпечує досягнення об'єктивної істини.
2. Формальна Л. - наука, що вивчає форми мислення (поняття, судження, умовиводи) та структури наукового знання (дедуктивні системи, схеми доведення тощо).
3. Математична Л. - символічний вираз формальної Л., найвищий етап її розвитку.
4. Розумність, правильність, внутрішня закономірність.
3. розм. Сукупність чиїх-небудь поглядів; хід міркувань, умовиводів.