ЛИЦАР
лицар; ч.
(нім.)
1. іст. Західноєвропейський середньовічний феодал, який належав до військово-дворянського стану. Воїн з важким озброєнням і спорядженням.
2. іст. Вільний козак-запорожець, якому властиві козацька доблесть і воєнне мистецтво.
3. перен. Самовідданий, благородний захисник кого-, чого-небудь; витязь, герой, звитяжець.
4. перен., розм. Вихована, підкреслено чемна людина.
5. Про того, до кого мають або хто має до кого-небудь сердечну прихильність.