Словник іншомовник слів
КОНСОНАНС
консонанс; ч.
(фр., від лат., співзвучність)
1. муз. Гармонійне поєднання звуків; співзвуччя.
2. літ. Рима, в якій наголошені голосні звуки різні, а голосні, що стоять перед голосними наголошеними або після них, - однакові.
консонанс; ч.
(фр., від лат., співзвучність)
1. муз. Гармонійне поєднання звуків; співзвуччя.
2. літ. Рима, в якій наголошені голосні звуки різні, а голосні, що стоять перед голосними наголошеними або після них, - однакові.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: КОНСОНАНС
матиме такий вигляд: Що таке КОНСОНАНС
матиме такий вигляд: КОНСОНАНС
матиме такий вигляд: Що таке КОНСОНАНС