КОНОЇД
коноїд; ч.
(гр., від конус і вид)
поверхня, складена з паралельних до даної площини (напрямної площини) прямих, що перетинають дану пряму (напрямну пряму) й дану лінію (напрямну лінію); якщо напрямна лінія плоска, то вона не повинна лежати в напрямній площині. Прикладами К. є гелікоїд та гіперболічний параболоїд.