Словник іншомовник слів
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Й [К] Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я
КОНКУБІНАТ
конкубінат; ч.
(лат., від лежу разом)
1. У Стародавньому Римі тривале позашлюьне співжиття з неодруженою жінкою. Діти від такого співжиття вважались незаконнонародженими.
2. перен. Позашлюбне співжиття.
Див. також:
адюльтер
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: КОНКУБІНАТ


матиме такий вигляд: Що таке КОНКУБІНАТ