КОНДУКТОР
кондуктор; ч.
(лат., той, що супроводить, від збираю, переводжу)
1. Працівник транспорту, який супроводить поїзд, трамвай.
2. Верстатний пристрій, що забезпечує правильне положення деталі та інструмента.
3. Перший ряд труб, що їх опускають у свердловину, надаючи їй правильного напряму.
4. Металева куля в електростатичних машинах, на якій нагромаджуються електричні заряди.
5. Військове звання в дореволюційному російському флоті.