КОМІСАР
комісар; ч.
(фр., від лат., уповноважений)
1. У різних країнах службова особа, наділена урядом особливими повноваженнями.
У Франції за часів революції кінця 18 сг. К. називалися уповноважені Конвенту.
В Україні:
а) в 1917-46 рр. (до утворення міністерств) член уряду, який очолював центральний галузевий орган державного управління (народний комісаріат);
б) У 1918 - 42 рр. (з перервами) представник Комуністичної партії і Рад. уряду в армії та флоті, що поділяв з командиром відповідальність за виконання бойового завдання, за бойову, політичну й матеріально-господарську підготовку частини;
в) особа, яка очолює військовий комісаріат.
2. У деяких країнах - чиновник, що виконує поліцейські функції.