КОМА
кома; ж.
(1)
(гр., сон, дрімання)
стан непритомності з порушенням чутливості й рефлексів, розладом життєво важливих функцій - кровообігу, дихання.
(2)
(гр.)
розділовий знак у формі гачка, що використовується для відокремлення слів, словосполук, речень.
(3)
(гр.)
1. Один з недоліків зображень, утворюваних оптичними системами. К. дає пляму, форма якої нагадує синтаксичний знак - кому.
2. астр. Газова туманність оболонки ядра комети, що разом з ним створює голову комети.