КОКОН
кокон; ч.
(фр.)
1. Утвір з виділень шкірних залоз, куди відкладають яйця деякі черви.
2. Щільна оболонка з тонких волокон, яку робить гусениця перед перетворенням у лялечку; опряд, опрядок, замоток, гніздечко, кашучок.
3. Чохол з нитки, що її виробляють спеціальні залози у комах; захищає личинку. К. шовковичного шовкопряда є сировиною для одержання природного шовку.