КВІНТЕСЕНЦІЯ
квінтесенція; ж.
(лат., п'ята сутність)
1.У давньоримській філософії - п'ятий елемент (ефір), який протиставляли чотирьом земним елементам (воді, вогню, землі, повітрю) як основний елемент небесних тіл. За середньовіччя - найтонший елемент, що ніби становив сутність речей.
2. Згущений або найчистіший екстракт якоїсь речовини.
3. перен. Найважливіше, найсуттєвіше.