КАНЦОНЕТА
канцонета; ж.
(іт., пісня, пісенька)
1. літ. В давньоіталійській і французькій поезії форма ліричного вірша з кількох логічно закінчених за змістом й однаково ритмічно побудованих куплетів.
2. муз. З 15 ст. в Італії і Франції нескладна лірична пісенька, що наближалася до народної (багатоголосої, потім одноголосої); з 19 - 20 ст. в інструментальній музиці - "пісня без слів".
Інша назва - канцона.