КАЛЕНДАР
календар; ч.
(лат., букв. - боргова книжка)
1. Покажчик усіх днів року з зазначенням днів відпочинку, свят або визначних подій.
2. Система числення великих проміжків часу, що грунтується на періодичності явищ природи, пов'язаній з рухом небесних світил.
Сучасний К. бере початок від юліанського К. (старий стиль), запровадженого Юлієм Цезарем у 46 р. до н. е. У цьому К. з кожних 4 років 3 роки були по 365 днів, а четвертий, високосний (номер якого ділиться на 4) 366 днів. Оскільки тривалість юліанського року довша за справжню на 11 хв 14 сек, то за 128 років це призводило до запізнення початку календарного року майже на 1 добу. У 1582 р. папа римський Григорій XIII провів реформу юліанського К. - було запроваджено григоріанський К. (новий стиль). За високосні роки серед вікових вважають лише ті, в яких число сотень ділиться на 4. Середня тривалість року в григоріанському К. на 26 сек довша за справжню.
3. Розподіл занять, роботи, змагань і т. ін. за днями, місяцями.
4. Спосіб лічення днів у році.