КАЗУЇСТИКА
казуїстика; ж.
1. Застосування чинних норм права до окремих юридичних випадків (казусів).
2. У середньовічній юриспруденції і богослов'ї - застосування до окремих випадків загальних догматичних положень.
3. Сукупність клінічних спостережень над історією однієї й тієї самої хвороби у кількох хворих.
4. перен. Спритність у доведенні хибних або сумнівних положень, хитросплетених у суперечці; крутійство.