ЕЛІПСИС
еліпсис; ч.
(гр., опущення)
1. лінгв. Пропуск у реченні слова чи словосполучення, зрозумілого з контексту, для вираження енергійності, схвильованості, складних переживань, розгубленості, а також для уникнення повторів.
2. геом. Один з конічних перерізів, замкнена крива лінія, сума відстаней кожної точки якої від двох заданих точок (фокусів) є постійною величиною.