ЕЙФОРІЯ
ейфорія; ж.
(гр., добре і переношу)
стан не виправданого об'єктивними умовами піднесеного настрою хворого (відчуття радості, безтурботність); спостерігається при деяких психічних захворюваннях, пухлинах мозку, при нетяжкому алкогольному сп'янінні, отруєнні наркотиками тощо.