ДОРН
дорн; ч.
(нім., букв. - колючка)
1. Порожній чи суцільний циліндр, на якому провадять збирання, склеювання чи вулканізацію гумових виробів.
2. Стрижень із загартованої сталі для прошивання отворів у нагрітому сталевому зливку.
3. Оправка з пристосуванням для утримування насадженого предмета.