ГАРМОНІКА
гармоніка; ж.
(гр., співзвучний, стрункий)
1. Загальна назва деяких духових музичних інструментів (гармонії, акордеона тощо), які представляють собою рухомі міхи з двома клавіатурами.
2. фіз. Коливання, частота якого кратна основній частоті складного коливання.
3. мат. Періодична функція.
Див. також:
акордеон,
гармонія,
концертино