ВІЗИР
візир; ч.
(1)
(нім., забрало, приціл)
1. Прицільне пристосування з прорізом.
2. Прилад, що його прикріплюють до фото- або кіноапарата, щоб визначити межі зображення (кадру).
3. Прилад, за допомогою якого вимірюють відхилення літака від заданого курсу під впливом вітру.
4. Частина геодезичного інструмента, за допомогою якого проводять візування.
(2)
(араб.)
титул міністрів і вищих сановників у багатьох мусульманських країнах.