БУНКЕР
бункер; ч.
(англ., нім.)
1. Вмістилище (приміщення, резервуар, скринька) для короткочасного зберігання і дальшого перевантаження рідких і сипких матеріалів.
2. У німецькій воєнній термінології - підземне сховище, вогнева точка.
3. В комбайні - скринька для зерна, звідки воно механічно зсипається в мішки крізь отвір, що закривається засувкою; на елеваторі - скринька для засипання зерна.
4. В автоматичних робочих машинах - живильне вмістилище, в яке навантажують дрібні заготовки навалом.