БУГЕЛЬ
бугель; ч.
(нім., скоба, дуга)
1. Металеве кільце, надіте на верхній кінець палі для запобігання руйнуванню її при забиванні.
2. Вставка струмоприймача, що ковзається по контактному дроту й знімає з нього струм.
3. Металеве кільце на щоглі корабля для кріплення снастей.
4. Деталь ексцентрикового механізму, виконана у вигляді кільця, що охоплює ексцентрик.