Словник іншомовник слів
БЕНЕДИКТИНЦІ
(лат.)
найстаріший чернечий римо-католицький орден, заснований близько 530 року Бенедиктом Нурсійським у монастирі Монте-Кассіно (Італія). Статут ордену вимагав постійного перебування в монастирі, обов'язкової молитви (7 разів на добу) та ін. Найбільшого впливу в католицькій церкві орден Б. досяг у 10-11 ст. З 13 ст. монастир Б. існував у Києві. Жіноче відгалуження ордену - бенедиктинки.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БЕНЕДИКТИНЦІ


матиме такий вигляд: Що таке БЕНЕДИКТИНЦІ