БАНК
банк; ч.
(нім., фр., з іт., лава, конторка, стіл міняйла)
1. Фінансова установа, що зосереджує тимчасово вільні кошти (грошові вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредитів (позик), стає посередником у взаємних виплатах і розрахунках між підприємствами, установами чи окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.
2. Ставка у картярських іграх.