АРХІМАНДРИТ
архімандрит; ч.
(гр., букв. - старший над паствою)
у православній церкві титул настоятелів великих монастирів, ректорів духовних семінарій, глав духовних місій; титул ігумена монастиря. Вперше титул архімандрит введено у християнській церкві в 5 ст., а в Київській Русі - з 12 ст. архімандрит обирався пожиттєво з правом носити митру і жезл.