АРБІТР
арбітр; ч.
(фр., від лат., посередник)
1. Посередник, що його обирають сторони за взаємною згодою або в передбаченому законом порядку з метою розв'язання спору.
2. Службова особа, що розв'язує майнові спори між підприємствами, установами й організаціями.
3. Член арбітражу.
4. Суддя в спортивному змаганні.