АПАТІЯ
апатія; ж.
(гр., нечутливість)
1. Одне з основних понять етики стоїцизму, що передбачає повне звільнення душі від пристрастей.
2. Хворобливий стан, який характеризується байдужим ставленням до навколишнього, зникненням зовнішніх проявів емоційних реакцій.
3. перен. Цілковита байдужість.
Див. також:
абулія,
депресія,
дистимія,
прострація,
сопор,
ступор,
флегма