АНКЕР
анкер; ч.
(1)
(гол.)
1. Міра вина у північних германських народів, дорівнює близько 3 відрам.
(2)
(нім., від лат., якір)
1. Частина годинникового механізму - вилка, з'єднана з маятником чи балансиром, яка періодично перериває обертання зубчастого колеса, через що хід годинника стає рівномірним.
2. Годинник з таким механізмом.
3. Сталева пов'язь, яку закладають у кам'яні стіни.