АВАРИ
(тюрк.)
великий племінний союз, в якому провідну роль відігравали тюркські племена. У 5-6 ст. авари склали основу Тюркського каганату; просуваючись на захід з Центральної Азії, розбили племена гепідів і захопили їхні землі в колишній римській провінції Панонії (басейн середньої течії Дунаю, рік Сави та Драви), де заснували Аварський каганат. У 7 ст. авари були витіснені з українського Причорномор'я, у 8-у - розгромлені франками, а в 9-у ст. аварська держава остаточно занепала під ударами угорців. У давньруських джерелах авари іменувалися як обри.