АБАК
абак; ч.
(гр., дошка)
1. іст. Лічильна дошка у давніх греків і римлян у вигляді рамки з поперечними стержнями з нанизаними на них кульками; застосовувалась пізніше і в Західній Європі (до 18 ст.); нагадує рахівницю.
2. Верхня плита капітелі колони, напівколони, пілястри.
3. В номографії - особливе креслення (т. зв. сітчаста номограма).
Див. також:
капітель,
номографія,
пілястр