Словник іншомовник слів
ІНФІНІТИВ
інфінітив; ч.
(лат.)
лінгв.неозначена форма дієслова; форма, що означає дію (стан, процес) саму по собі, без пов'язування дії з її суб'єктом.
інфінітив; ч.
(лат.)
лінгв.неозначена форма дієслова; форма, що означає дію (стан, процес) саму по собі, без пов'язування дії з її суб'єктом.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ІНФІНІТИВ
матиме такий вигляд: Що таке ІНФІНІТИВ
матиме такий вигляд: ІНФІНІТИВ
матиме такий вигляд: Що таке ІНФІНІТИВ