Словник іншомовник слів
ІНТОНАЦІЯ
інтонація; ж.
(лат., голосно вимовляю)
1. Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили і часу звучання голосу, що відбиває інтелектуальний та емоційно-вольовий зміст мовлення; тон, тональність, тембр, відтінок, нюанс.
2. Тон, манера чи відтінок мови, які виражають яке-небудь почуття мовця.
3. Точність, рівність звучання кожного тону музичного інструмента або звуку пісні щодо висоти, тембру, сили.
інтонація; ж.
(лат., голосно вимовляю)
1. Ритміко-мелодійний лад мови, послідовна зміна висоти тону, сили і часу звучання голосу, що відбиває інтелектуальний та емоційно-вольовий зміст мовлення; тон, тональність, тембр, відтінок, нюанс.
2. Тон, манера чи відтінок мови, які виражають яке-небудь почуття мовця.
3. Точність, рівність звучання кожного тону музичного інструмента або звуку пісні щодо висоти, тембру, сили.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ІНТОНАЦІЯ
матиме такий вигляд: Що таке ІНТОНАЦІЯ
матиме такий вигляд: ІНТОНАЦІЯ
матиме такий вигляд: Що таке ІНТОНАЦІЯ