Словник іншомовник слів
ІНТЕРДИКТ
інтердикт; ч.
(лат., заборона)
1. У римському праві - наказ претора сторонам, що позиваються, про заборону певної дії.
2. У середньовічній католицькій церкві - один із засобів покарання.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ІНТЕРДИКТ


матиме такий вигляд: Що таке ІНТЕРДИКТ