ІНТЕНДАНТ
інтендант; ч.
(фр., від лат., спрямовую, готую)
1. Військовослужбовець офіцерського складу, що відає забезпеченням військ продовольством, зброєю, військово-господарським майном та організацією побутового обслуговування особового складу.
2. В Радянській Армії в 1935 - 55 рр. військове звання для військово-господарського й адміністративного складу.
3. У Франції в 17-18 ст. інтендант провінції, що призначався королем на певний строк, мав судово-поліцейську, фінансову й почасти військову владу.