Словник іншомовник слів
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З [І] Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Ю Я
ІМПЕРАТИВ
імператив; ч.
(лат., владний)
1. Наказовий спосіб дієслова.
2. Категоричний І. в етиці німецького філософа І. Канта безумовне моральне веління, яке притаманне розуму, є вічним і незмінним і покладене в основу моралі.
3. перен. Веління, настійна вимога.
4. Беззастережна, категорична вимога; веління, наказ.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ІМПЕРАТИВ


матиме такий вигляд: Що таке ІМПЕРАТИВ