ІЗОЛЯЦІОНІЗМ
ізоляціонізм; ч.
(англ., від фр., роз'єднання, відокремлення)
1. Напрям у зовнішній політиці США (з середини 19 ст.), в основу якого покладено ідею невтягування в європейські справи і взагалі у збройні конфлікти поза американським континентом.
2. Широкий суспільний рух у США з кінця 19 ст., спрямований проти участі у війнах поза американським континентом (т. зв. "ізоляціонізм мас"). Був однією з форм антивоєнного руху і протесту проти експансії монополій США в інші країни.